29 січня український політикум зазвичай
відзначає річницю бою під Крутами у
1918 р. військ Української Центральної
Ради із російськими більшовиками. Так
було за Кучми, за Ющенка, за Януковича.
Рідко хто згадує, що в той самий день, 29
січня 1918 р., у самому Києві почалося
повстання робітників і солдатів проти
тодішнього уряду — Ради Народних
Міністів УНР, придушене за тиждень
урядовими військами. За радянських
часів цій події було присвячено багато
пам'ятників та міських топонімів. Січневе
повстання знайшло широке відображення
у числених спогадах, художніх творах
та фільмах, найбільш відомі з яких
«Арсенал» Олександра Довженка та
чотирисерійний фільм «Мир хижинам –
война дворцам» Ісаака Шмарука (за
романом-дилогією Юрія Смолича «Рік
народження 1917»).
В 2011 році вулицю Січневого
повстання у Києві перейменували на
вулицю Івана Мазепи. Нинішня українська
влада вважає учасників
січневого повстання 1918 р. зрадниками
України, агентами російських більшовиків.
Офіційна позиція російської
влади також антибільшовицька: на думку
Путина, саме більшовики винні у тому, що
Росія програла першу світову війну, а
Ленін заклав атомну бомбу під Росію, що
спричинила її розвал. Герої нинішньої
офіційної Росії — це очільники білого
руху: адмірал Колчак, генерали Денікін,
Краснов, Калєдін (до речі, союзник
Української Центральної Ради).
Насправді січневе повстання
в Києві мало довгу передісторію і було
в першу чергу викликане соціальною
політикою Української Центральної Ради
та її уряду – Генерального Секретаріату - й лише посилено конфліктом між ним та
Радою Народних Комісарів (урядом
Володимира Леніна)
у Росії. Прийняті більшовиками та лівими
есерами «Декрет про мир», «Декрет про
землю», постанови про робітничий контроль
над виробництвом відображали прагнення
широких мас робітництва та селянства не
тільки Росії, але й України, до припинення
імперіалістичної війни, ліквідації
поміщицького землеволодіння та
капіталістичної експлуатації. Генеральний
Секретаріат УЦР сприйняв ці прагнення
як прояв анархії, тому заборонив братання
на фронті, придушував спроби селян
розподіляти поміщицькі латифундії,
роззброював робітничу Червону Гвардію.


