Игорь Кузнецов. Проект манифеста нового Интернационала.

 

16 сентября 2021 г.  в Томске был арестован активист Левого Сопротивления Игорь Кузнецов, известный на фейсбуке как Ярослав Солнце.

Он неоднократно выступал в интернете и с публичными пикетами против российского империализма, агрессии против Украины, за право на самоопределение для всех народов, в том числе и особенно подвластных России, в поддержку политзаключенных, в том числе украинских узников.

Я познакомился с Игорем Кузнецовым в 1999 г. на учредительной конференции Движения за рабочую партию в Москве. Он тогда представлял там Сибирскую конфедерацию труда, одним из основателей которой он был, Позже он был активистом Марксистской рабочей партии. Увы это "Движение за рабочую партию" оказалось мертворожденным, но с Игорем мы поддерживали переписку вплоть до этого года. По многим вопросам наши взгляды были близки или совпадали, по другим - были дискуссии. Иногда завидую его неутомимой энергии и вере в социализм и будущее наших стран.

Особо хочу отметить его подлинный интернационализм и полное неприятие шовинизма в любой его форме. В 2014 г., когда многие российские "левые" стали фактически подпевалами Кремля, поддерживая путинскую агрессию против Украины, открытую войну российского империализма, длящуюся уже восьмой год, Игорь не побоялся открыто выступить с осуждением этой кровавой авантюры Кремля. Он открыто и публично выступал в защиту политзаключенных - в том числе украинских узников в России - Олега Сенцова, Александра Кольченко, крымских татар, а также Дарьи Полюдовой. Теперь политзаключенным стал он сам.

16 сентября он был задержан в Томске по обвинению в разжигании массовых беспорядков через телеграм-канал "Что делать", а через два дня суд вынес постановление о его аресте на два месяца. 29 сентября его перевели из СИЗО Томска в СИЗО № 5 Москвы, известное пытками заключенных.

Власти обвиняют Кузнецова и еще около 10 человек в администировании этих чатов, которые якобы пытались организовать общенациональные акции протеста во время парламентских выборов в России 17-19 сентября, говорится в сообщениях. В заявлении, переданном СМИ его адвокатом, Кузнецов сказал, что он был членом и администратором этих чат-групп «исключительно в качестве журналиста в рамках редакционного задания RusNews с целью получения эксклюзивной информации для освещения акций протеста». Он отрицает координацию каких-либо акций протеста.

Если Кузнецова признают виновным в склонении к массовым беспорядкам, ему грозит штраф в размере до 700 000 рублей (9650 долларов США), до пяти лет принудительных работ или от пяти до десяти лет лишения свободы в соответствии с Уголовным кодексом России.

Российский журналист Игорь Кузнецов задержан по обвинению в разжигании массовых беспорядков через чаты Telegram

Ниже публикуем его проект манифеста российской секции нового Коммунистического Интернационала, написанный в 2019 г.

А.З.

 

Ждём критику, поправки и предложения от товарищей с Украины.

Друзья!

Предлагаем этот проект для широкой дискуссии.

 

Мы, россияне, не "старшие братья", а, наоборот, для преодоления всех форм великорусского шовинизма должны учится выслушивать предложения от наций, угнетённых царско-сталинским империализмом.

Наций, которые ещё не добились полной независимости от империализма.

Мы знаем, что украинские марксисты имеют много критических замечаний и в отношении Политбюро РКП (б) в период гражданской войны, а также исследовали подробно период от гражданской войны до 1941 года, начала войны между Гитлером и Сталиным.

 

 Проект.

Платформа

Российской секции международного движения за возрождение Третьего (Антисталинистского Коммунистического Интернационала).

Полное название Российской секции: Российская секция Третьего (Антисталинистского Коммунистического) Интернационала  - Левое Сопротивление.

Краткое название: Левое Сопротивление - Третий Интернационал.

Научный социализм (марксизм) - есть метод постижения конкретной исторической реальности, а не мётвая сталинистская фашистская религия из набора пустых догм, схем и цитат авторитетов.

Поэтому данная Платформа будет дополнятся и развиваться по мере необходимости.

1. Первая международная (социалистическая) революция началась как буржуазно-демократическая в России в феврале 1917 года, стала международной (т.е. социалистической) в ходе взятия власти Советами в Октябре 1917 года.

Международный характер революции в России выразился в революционном выходе России из первой мировой империалистической войны.

2. Первая международная (социалистическая) революция закончилась поражением при падении Республики в Испании весной 1939 года от ударов франко-гитлеро-муссолинниевских фашистов с фронта и сталинских фашистов с тыла.

Это привело к началу второй мировой империалистической войны в Европе. А в начале 1930х вторая мировая война началась на Дальнем Востоке в виде агрессии Японии против Китая.

В 1930х окончательно погибла Советская власть как власть трудовых коллективов от внутренней сталинистской контрреволюции.

Сталинский фашистский парламент "Верховный Совет" - есть декорация фашистской диктатуры Сталина.

3. Внутри ВКП (б) к 1930м годам победил реакционный социализм - одна из форм "феодального социализма", описанный ещё в Манифесте Ком.партии Маркса и Энгельса в середине 19 века.

СССР пошел не вперёд к социализму, а назад - к феодализму.

Способ производства в СССР стал гибридным, совмещая рабство в Гулаге и феодализм в деревне.

С введением уголовной ответственности за прогулы, опоздания и свободную смену места работы с конца 1930х по начала 1950х и рабочий класс попал в феодальную кабалу.

И только после смерти Сталина элементы капитализма внутри СССР стали появляться и нарастать вопреки военно-феодальному империализму и победили в конце 20 века в ходе перестройки. Неосталинщина в виде режима Путина снова ведёт нас от капитализма в мрак военно-феодального империализма.

Отсталый гибридный недокапитализм СССР проиграл в конкуренции с передовым капитализмом США.

Профсоюзы (ФНПР) и КПСС стали организациями одурачивания и закабаления рабочего класса от имени рабочего класса. Если в 19 веке, по словам Маркса, парламент представлял и подавлял народ, то суть сталинского контрреволюционного фашизма в том, что рабочий класс в "СССР" подавляется от имени рабочего класса со стороны лже-"профсоюзов" и лже-"ком.партии" в лице ВЦСПС и КПСС. На место марксизма поставлена фанатичная религия сталинщины - мракобесного и реакционного феодального социализма.

В условиях глобального капитализма конца 20 - начала 21 века социализм возможен только как международная система.

Любой "социализм в одной стране" есть возвращение сталинского фашизма.

Итак, без уничтожения всех и всяческих видов и форм сталинского "социализма" в России невозможен даже капитализм, очищенный от пережитков феодализма в виде сталинщины.

Через Коминтерн сталинщина победила в мировом коммунистическом движении. После этого Коминтерн распустили, как это требовали союзники  Сталина из антигитлеровской коалиции во второй половине второй мировой войны.

С 1939 года и до 22 июня 1941 года, во время первой половины второй мировой войны, вторую мировую войну развязали две разновидности фашизма Сталина и Гитлера, которые конкурировали между собой, но одинаково были врагами передовых форм капитализма в лице Англии и США, которые стремились поделить мир после истощения в войне континентальных империй: такова тактика империализма США и Англии в первой и во второй мировой войне.

В период сотрудничества Гитлера и Сталина, Сталин сдал Гитлеру германских коммунистов, которые до этого бежали в СССР от террора нацистов. Накануне раздела Польши между Гитлером и Сталиным, "Коминтерн", превращенный в послушное орудие сталинской имперской политики, распустил партию коммунистов Польши.

Далее, в августе 1941 года, военно-феодальный империализм Сталина и империализм Англии участвовали в оккупации и разделе Ирана, а потом - в разделе Балкан на сферы влияния. В результате этого Греция "досталась" Англии, которая силой подавила коммунистическое партизанское движение Греции, сменив в качестве оккупантов гитлеровцев.

Олександр Терещенко. Нєанглічанін (оповідання)

 

Ми публікуємо тут одне з оповідань нещодавно померлого нашого товариша Сашка Терещенка. Творча спадщина його містить чимало яскравих художніх творів (оповідань, віршів), рецензій на кінофільми та аналітичних статей із політичних, економічних та історичних проблем, що хвилюють і досі наше суспільство. Сподіваюсь, що спільними зусиллями, ми зможемо зібрати та видати принаймні найцінніше із його творів.

За столиком сільського бару, вивіска якого для більшої претензійності була написана латинськими літерами, розпивали вже, по всьому видно, не по першому бокалу пиво два чоловіки на вид двадцяти п'яти — тридцяти років. Про те, що один з них приїхав із міста відвідати рідних, можна було здогадатись з прикріпленого на брючному ремені мобільного телефону. Справа була не тільки в самій наявності мобілки — село не входило в зону покриття жодного оператора мобільного зв'язку; вихідця з цих місць у власникові телефону видавало те, як він його носив. Вигадавши на своїх роботах без, як правило, гарантованих вихідних час для візиту до дому, сільські заробітчани прагнуть справити на земляків певне враження — «щоб не казали, що поїхав у місто від нічого робити». Не маючи в межах села практичної користі, мобільники все ж красуються на видних місцях туалету як носії інформації про належність до певного рівня матеріального достатку. Тому при зустрічі односельчан, котрі поїхали шукати заробіток в тенетах великого міста, погляди перехрещуються приблизно в тій же області, що і в чоловічому душі, тільки тут розміри не слугують однозначним критерієм гордості.

В селі, де знанням паспортних прізвищ односільчан могли похизуватись лише вчителі й працівники сільради, його звали Іван Броллєр. Він походив з роду Півнів, який своїм тотемом був зобов'язаний одному з своїх предків бозна в якому коліні, котрий в дитинстві вилазив на ворота й вдало імітував спів домашньої птахи. За біляву зовнішність і схильність до повноти малого Півня ровесники перехрестили в Броллєра — саме в той час ця м'ясна куряча порода почала приживатись в домашніх господарствах українських селян. Пропрацювавши після армії кілька місяців трактористом на бувшого голову колгоспу, який заправляв тепер тими ж землями уже в якості фермера, і отримавши за це мішок цукру й два муки, Броллєр подався на заробітки в Київ. Тут він поміняв череду професій, аж поки не влаштувався на посаду «тіхаря» в продовольчо-побутовому супермаркеті. Змінами по 10-14 годин вештався він поміж покупцями з виглядом одного з них, намагаючись при цьому вислідкувати тих, хто «забував» витягнути перед касою з кишень-піхов-пазух товари відповідних габаритів.

Зовнішній вигляд співрозмовника Броллєра, якого селяни знали проміж себе як Колю Тра-та-та (його прапрадід був першим в колгоспі трактористом), дещо збивав з пантелику місцевих обивателів. Одягнений він був без натяку на чиновничо-хазяйську «солідність», при тому що був одягнений в добротні й, мабуть, дорогі речі не «інкубаторного» фасону. Післяшкільний шлях Тра-та-та попервах був визначений тією обставиною, що рідний дядько його по материнській лінії був доктором наук і працював деканом в аграрному університеті. Мати Миколи, шкільний викладач іноземної мови, змалечку студіювала сина в англійській мові і, маючи сильно гіперболізовану уяву про можливості брата, який «вибився в люди», простодушно попросила того влаштувати сина «десь на міжнародні відносини». Доктор відповів на це з усміхом, що в дипломатів є свої племінники. Ставши студентом сільськогосподарського вузу, в той час, як наукова кар'єра сильно впала в престижі, Микола не став перейматись навчанням, хоч по логіці родинних зв'язків повинен був вступити в аспірантуру. Він використав іншу можливість з тих, які йому надавала альма-матер. Тамтешні чиновники від науки використовують як основне джерело своїх доходів (окрім вступних і сесійних поборів з студентів) профілюючу специфіку свого вузу. Вони укладають з західноєвропейськими університетами договори про направлення туди студентів-аграріїв на «перейняття досвіду й підняття кваліфікації». За всіма цими паперами криється безмитний експорт дармової робсили на плантації до європейських землевласників. Студенти виконують саму чорну роботу і отримують платню в кілька разів меншу, ніж мали б за цю ж роботу громадяни тих країн, куди вони потрапляли. Хоч скотські умови праці не були секретом, все ж раніше, за півроку-рік, на які видавалась віза, молоді гастарбайтери могли заробити еквівалент того, що мали б при безперервному трудовому стажі на батьківщині за кілька років. Тому конкуренція за місця в групах «обміну студентською молоддю» була дуже велика, і за них студентам доводилось викладати вузівським чиновникам на лапу значні, по своїм міркам, суми. Протекція дядька позбавила Миколу від клопоту, пов'язаного із збором необхідної суми.

Помер Олександр Терещенко

2 жовтня 2021 р. помер мій друг Олександр Трещенко, на фейсбуці відомий як Эм Видбийный.

Неймовірно сумно й боляче це писати. Йому було 45 років. Народився 14.09.1976 р. на Київщині в селі Лихачиха Володарського (нині Білоцерківського) району, закінчив історичний факультет Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, але працював майже все життя робітником, спершу на будівництві, потім на виробництві бетону. Останні роки хворів на рак, проходив декілька курсів лікування, але…

Я познайомився із ним у 2005 р. в Києві під час конференції «Антитоталітарні ліві: історія і сучасність», яку проводили московський науково-просвітницький центр «Праксис» та Соціалістична партія України в університеті Драгоманова. Тоді Сашко Терещенко був активістом троцькистської групи «Український комуністичний робітничий союз», писав аналітичні статті по історії лівого руху в Латинській Америці, а також чудові оповідання та вірші, які друкували малотиражні газети та бюлетені «Рабочее Действие», «Пролетарий», «Катализатор». При чому писав як російською, так і українською мовами.

Цього року вступив до Української Соціалістичної Ліги.  

Мені він запам’ятався дуже веселою й життєрадісною людиною з відмінним почуттям гумору. Водночас він був дуже чуйним і надійним товаришем. Нам всім його буде дуже не вистачати.

Вибач, друже, що був часом неуважний до тебе.

Вибач, що написав надто коротко й сухо.

Ми збережемо пам'ять про тебе й продовжимо твою справу.

Андрій Здоров

Остання стаття О.Терещенка на сайті Української Соціалістичної ліги:

ГУБКА БОБ ШТАНЦІ КУБИКОМ або БІКІНІ БОТТОМ В ТРЬОХВИМІРНІЙ ПРОЕКЦІЇ