Заборона п'ятої колони в Україні

 

 

 

 Щодо заборони проросійських партій

 

19 березня цього року президент України Володимир Зеленський підписав указ, що ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18 березня про заборону на період воєнного стану діяльності в Україні низки політичних партій, які допомагають державі-агресору – Російській Федерації, що 24 лютого почала повномасштабне вторгнення в Україну.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №153/2022

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій"

Відповідно до статті 107 Конституції України постановляю:

1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18 березня 2022 року "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій" (додається).

2. Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

19 березня 2022 року

Введено в дію
Указом Президента України
від 19 березня 2022 року
№ 153/2022

РІШЕННЯ

Ради національної безпеки і оборони України

від 18 березня 2022 року

Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій

Ураховуючи пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, поширення відомостей про виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, з метою забезпечення національної безпеки та громадського порядку в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102–IX, ураховуючи вимоги законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про політичні партії", відповідно до статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

1. Призупинити на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні політичних партій "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ", "ПАРТІЯ ШАРІЯ", "ДЕРЖАВА", "ЛІВА ОПОЗИЦІЯ", "ПРОГРЕСИВНА СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ", "СОЮЗ ЛІВИХ СИЛ", "СОЦІАЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ", "СОЦІАЛІСТИ", "ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК", "НАШІ" та "БЛОК ВОЛОДИМИРА САЛЬДО".

2. Міністерству юстиції України невідкладно вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1 цього рішення.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України О.ДАНІЛОВ

https://www.president.gov.ua/documents/1532022-41765

 

Частина названих тут партій містить у своїй назві слова «Ліва», «Соціалістична» або «Соціалісти». Проте жодна з них насправді не є ні лівою, ні соціалістичною. Всі вони є або олігархічні політичні проєкти, або конспірологічні секти, що спекулюють на ностальгії старшого покоління по СРСР та відверто підтримували багато років російський імперіалізм та шовінізм під виглядом «слов’янської єдності» та «союзу із братніми православними народами». Більшість з них давно вже політичні трупи. Найбільшу з цих партій «Опозиційну платформу за життя» (ОПЗЖ) очолює кум Путіна й колишній глава адміністрації Кучми Віктор Медведчук, чиї статки оцінюють в сотні мільйонів доларів. Минулого року за звинуваченням у державній зраді він був заарештований у себе вдома в елітному маєтку, але із початком війни втік. Частина депутатів від цієї партії вже заявила про вихід із ОПЗЖ, а деякі найбільш відверті фанати Путіна, як от депутат Верховної Ради Ілля Кива,  втекли з України.

«Блок Володимира Сальдо» (колишнього мера Херсона) разом із частиною місцевих діячів ОПЗЖ, "Опозиційного блоку", КПУ та СПУ після окупації російськими військами Херсонської області намагалися допомогти російським окупаційним військам утворити тимчасову адміністрацію на території Херсонської області шляхом утворення так званого "Комітету порятунку Херсонщини" й так званої "Херсонської народної республіки". Зокрема про це йшлося на проведеному ними мітингу в Херсоні 13 березня 2022 р. на день визволення Херсону від німецьких нацистів в 1944 р. Але спротив українських громадян Херсонщини не дозволив цього зробити. Хоч масові демонстрації херсонців під українськими прапорами й розганяються російськими нацистами, але Херсонська обласна рада в онлайн-режимі ухвалила рішення про рішуче засудження спроб проголосити ХНР та про єдність з Україною.

На останніх виборах до місцевих рад в Україні, що відбулися 25 жовтня 2020 р., згадані вище партії набрали відповідно:

ОПЗЖ                                   9,93 % голосів та 4214 мандатів депутатів місцевих рад ,

«Опозиційний блок»    0,49 % голосів та 208 мандатів депутатів місцевих рад,

«Партія Шарія»               0,12 % голосів та 52 мандати депутатів  місцевих рад,

«Блок В. Сальдо»             0,10 % голосів та 41 мандат депутатів місцевих рад,

«Ліва опозиція»              0,03 % голосів та 13 мандатів депутатів місцевих рад,

Партія «Наші»                  0,01 % голосів та 6 мандатів депутатів місцевих рад.

Крім того частина депутатів, висунутих шляхом самовисування, також були на той момент членами партій :

«Оппозиційний блок»                0,12 % або 8 мандатів депутатів місцевих рад,

ОПЗЖ                                                  0,06 % або 4 мандати депутатів місцевих рад,

Партія «Соціалісти»                      0,01 % або 1 мандат депутата місцевої ради.

 

Дані Центральної виборчої комісії України:

https://www.cvk.gov.ua/pls/vm2020/pvm002pt001f01=695pt00_t001f01=695.html

 

Слід зазначити також, що до переліку заборонених партій не потрапила Соціал-демократична партія (голова Олександр Сугоняко), яка також брала участь в місцевих виборах 25 жовтня 2020 р. й виборола два мандати.

Всього у місцевих виборах 2020 р. брали участь 192 політичні партії, хоч всього їх в Україні зареєстровано понад  300, але значна частина давно припинила існування. Див. офіційний перелік політичних партій на сайті Міністерства юстиції України:

 https://minjust.gov.ua/m/4561

Зокрема «Соціалістична партія України» була зареєстрована ще в 1991 р. Перший її голова Олександр Мороз був головою Верховної Ради України в 1994-1998 рр. та 2006-2007 рр. Колись це була велика парламентська партія, утворена частиною колишньої партійної номенклатури КПРС, що переорієнтувалися на демократичний соціалізм. СПУ підтримала акції протесту проти режиму Кучми та помаранчеву революцію 2004 р., але вже в 2006 р. перейшла на бік Януковича, увійшовши в коаліцію із Партією регіонів. На виборах 2007 р. СПУ не потрапила в парламент й відтоді почався її занепад. Мороз продав фактично цю партію відомому бізнесмену й політику Миколі Рудьковському, йому також довелося її віддати чи продати іншим особам. Врешті решт лідером СПУ став одіозний фанат Путіна депутат Верховної Ради Ілля Кива. На місцевих виборах 2020 р. СПУ не змогла здобути жодного мандату.

Олександр Мороз заснував нову партію – «Соціалістична партія Олександра Мороза», яка також брала участь в виборах 2020 р., але не отримала жодного мандату. Ця партія не потрапила під заборону. Слід нагадати також, що за десять днів до початку повномасштабного вторгнення Росії – 14 лютого Олександра Мороза в Мінську приймав Олександр Лукашенко, що узурпував пост президента Білорусі та активно допомагає російській агресії. Проте сам Мороз цю агресію засудив.

Заборонені партії «Союз Лівих Сил» та «Прогресивна Соціалістична партія України» є фактично уламками старої СПУ, а ПСПУ – невеликий фан-клуб чи секта прибічників Наталії Вітренко, також палкої прибічниці «слов’яно-православної єдності» та «руського миру». СЛС і ПСПУ також брали участь у місцевих виборах, але не отримали жодного мандату.

Крім них у місцевих виборах 2020 р. брали участь, не здобули жодного мандату й не потрапили під заборону партії «Соціалістична Україна» (голова Володимир Гошовський), «Християнські соціалісти» (голова Михайло Добкін) та «Соціал-демократична партія України» (голова Олена Скоморощенко).

Комуністична партія України, зареєстрована в 1993 р. (голова Петро Симоненко), досі існує як юридична особа. Створена колишньою партійною номенклатурою КРПС, ця партія в 1994-2002 р. мала найбільшу фракцію в українському буржуазному парламенті й намагалася повернути Україну до так званого «соціалізму» радянського зразка (фактично державного капіталізму), підтримуючи при цьому ідею «відродження СРСР» чи «союзу слов’янських православних народів» – нову форму російського імперіалізму та сталінізму. Петро Симоненко та його партія були вірним союзником олігархічної Партії регіонів та важливою опорою режиму президента Януковича. Сам Петро Симоненко  за своє лакейство перед Кремлем навіть отримав від Путіна орден «Дружби». Останні парламентські вибори, в яких брала участь КПУ у вересні 2014 р., партія програла, не подолавши 5 %-й бар’єр.

Окружний апеляційний суд Києва в 2015 р. ухвалив рішення про ліквідацію КПУ, але це рішення досі не вступило в дію, бо оскаржується у Верховному суді України. Згідно Закону України про засудження комуністичного й націонал-соціалістичного тоталітарних режимів від 9 квітня 2015 р., КПУ не допускають до виборів, хоч вона регулярно пропонує своїх кандидатів. Також відповідно до закону про політичні партії, КПУ регулярно подає звіти про фінансову діяльність в Національне агентство по запобіганню корупції. Сайт КПУ – www.kpu.ua працював до 26 лютого 2022 р., коли був заблокований. Сам Петро Симоненко із початком повномасштабної війни просто зник.

Отже жодної соціалістичної чи лівої партії цим указом президента України не було заборонено. Заборонені проросійські партії – це п’ята колона російського імперіалізму в Україні, що підтримувала російську агресію та допомагала окупантам.

Досі на жаль в Україні немає справді соціалістичних партій, які би представляли інтереси найманих робітників, боролися за їх класові інтереси, а гасла соціалізму використовують переважно російські шовіністи й сталіністи. Це все наслідок десятиліть сталінського режиму державного капіталізму, що панував в СРСР та жорстоко придушував усі спроби самоорганізації населення, в тому числі робітничого класу. Деморалізація та скорочення цього класу тривали й після розпаду СРСР. Українські соціалісти та марксисти слабо представлені в публічному просторі (наприклад «Соціальний рух» та «Українська Соціалістична Ліга»), але вони рішуче засуджують російський імперіалізм та його посіпак й підтримують боротьбу українського народу проти російської агресії та окупації. Деякі з українських соціалістів берують і безпосередню участь в цій боротьбі зі зброєю в руках, вважаючи, що без перемоги над російським імперіалізмом та фашизмом ані демократія, ані соціалізм в Україні неможливі. 

А. Здоров.

 Читайте також:

Олег Дубровский. ОТПОВЕДЬ КРАСНЫМ ПОДГОЛОСКАМ РОССИЙСКОГО ИМПЕРИАЛИЗМА

КПУ повертається (вибори 2016 р.).