четвер, 21 травня 2026 р.

Роздуми про другу світову та пам'ять

 



Джерело: Гладун О.М. Нариси з демографічної історії України ХХ ст. - К.:
Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України, 2018. - С.158.

 

Друга світова війна досі була найбільшою демографічною катастрофою, яку пережила Україна. За даними Інститут Демографії надсмертність за 1939 - 1945 в Україні становила понад 8 мільйонів людей.


(Цей допис було розміщено на моїй сторінці фейсбук 08.05.2026. Станом на зараз він має 8398 переглядів).

Колись давно в часи Януковича, коли Україна "взасос" дружила із Росією, а саме в 2013 р. адміністрація торгівельної мережі, де я працював, видала нам усім георгіївські стрічки і розпорядження - носити їх 9 - 10 травня під загрозою штрафу в 50 грн. Я тоді відмовився це робити й сказав адміністратору, що це непристойно й аморально. Пізніше я запитував директора про штраф, але вона мені повідомила, що штраф за це так з мене й не стягували.

Цікаво, що через два роки - в 2015 р. та сама адмінстрація тієї самої трогівельної мережі видала розпорядження: категорично заборонити георгіївські стрічки - щоб раптом хтось не надягнув по старій звичці.

Звісно між цими подіями був Майдан, втеча Януковича й напад Росії на Україну в 2014 р. Не сумніваюся, що якби Янукович тоді втримав владу або на його місце посадили якого-небудь Медведчука, то носіння георгіївських стрічок було би обов'язковим і не тільки в нашій мережі, а Україну би перетворили на Малоросію. Але український народ не допустив цього. І вже не допустить ніколи.

Друга світова війна була найстрашнішим в історії людства зіткненням двох імперіалістичних таборів, які ділили світ між собою. Нацистська Німеччина та її союзники з одного боку та сталінський СРСР з іншого були жахливими тоталітарними режимами, що знищили мільйони людей. Не гребували масовими убивствами й уряди США (атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі) та Британської імперії (бомбардування Дрездена, штучний голод у Бенгалії).

Українці тоді були по різні боки фронту, але переважна їх більшість внесла свій внесок у перемогу над німецьким нацизмом, заплативши страшну ціну - близько восьми мільйонів загиблих. Менша частина українців боролася проти сталінської імперії в лавах УПА. На жаль тоді здобути незалежність України не вдалося, але вона постала в 1991 р., коли СРСР розвалився. І ця незалежна Україна була утворена саме на основі Української РСР рішенням Верховної Ради УРСР.

Російська пропаганда закидає українцям колабораціонізм із гітлерівською Німеччиною, але забуває при цьому сказати, що найбільшим колаборантом - другом і союзником нацистської Німеччини - з серпня 1939 по червень 1941 р. був саме сталінський СРСР.

Деяки з колоніальних народів Азії та Африки також плекали надії на визволення з під гніту Британської імперії за допомогою Німеччини. Наприклад лідер радикального крила Індійського Національного Конгресу Субхас Чандра Бос в 1941 р. поїхав до Берліну й отримав дозвіл на формування легіону "Вільна Індія" в складі німецької армії, а пізніше за допомогою японців формував із військовополенених Індійську національну армію, що мала би воювати за незалежну Індію. Бос загинув в 1945 р. й досі його шанують в Індії як одного з національних героїв на рівні із Махатмою Ганді та Джавахарлалом Неру.

До речі свідченням внеску України в перемогу над німецьким нацизмом та сили українського національно-визвольного руху, з яким мусив рахуватися і Кремль, є також місце в Організації Об'єднаних Націй. Українська РСР була співзасновницею ООН в 1945 р., хоч здобула незалежність лише в 1991 р. Так само як і домініон Британська Індія, що також стала співзасновником ООН в 1945 р., а отримала незалежність лише в 1947 р.




Звісно, що Україна - це не Індія. Україна була повністю окупована нацистською Німеччиною та її союзником румунським диктатором Антонеску, якому Гітлер подарував так звану Трансністрію із містом Одеса. Поділ України на німецькі райхскомісаріат і  генерал-губернаторство, румунську Трансністрію і окуповане угорцями Закарпаття - зайве свідоцтво того, що жодних прав за українцями Третій рейх не визнавав, а українські землі мали бути лише колонією чи життєвим простором для "вищої раси".

Зараз на жаль в Україні переважає тенденція відмовлятися від усього радянського як російського. Але віддаючи всю спадщину СРСР Москві ми відмовляємося від власного минулого й фактично даруємо його нашим ворогам, посилюючи їх і послаблюючи себе.

Андрій Здоров.



Немає коментарів:

Дописати коментар